Зима недаром злится, Прошла ее пора — Весна в окно стучится И гонит со двора.И все засуетилось, Все нудит Зиму вон — И жаворонки в небе Уж подняли трезвон.Зима еще хлопочет И на Весну ворчит. Та ей в глаза хохочет И пуще лишь шумит…Взбесилась ведьма злая И, снегу захватя, Пустила, убегая, В прекрасное дитя…Весне и горя мало: Умылася в снегу, И лишь румяней стала, Наперекор врагу.
А вже весна не за горами А вже весна не за горами. Лишився тиждень до весни. Вона уже й говорить з нами, Приходить радісно у сни. Дарує квіти білосніжні, Жовтенький первоцвіт цвіте, І крокуси красиві, ніжні… Усе під сонечком росте. На річці лебеді з качками Шукають гнізда на воді. Небесна синь бринить над нами, А вся природа — у труді… Прокинулось все, оживає, Хоч в календарику — зима… Але весна вже не чекає, І всі календарі — дарма… Вона наблизилась до краю, Ввірвалась в зиму та й іде. І я від щастя розквітаю, Бо щастя нам весна веде. Надія Красоткіна
